A  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
 
ВИПИТУВАННЯ - (новонабуле)    Англійське interview буквально означає зустріч, бесіду. Якщо ж прискіпливіше розкласти це слово на складові – inter + view – то вийде щось на взірець нашого сталого звороту віч-на-віч. Воно й не дивно, позаяк здебільшого саме так і відбувається оте «інтерв'юювання»:)) ...
1 РАВЛИК
2 ВСЕМЕРЕЖЖЯ
3 НОВИНАР
4 ЛІТУНЕЦЬ
5 ІМЕНКА
6 ВИДНОГРАЙ
7 ДУРИЛЬНЯ
8 ПІСЕННИК
9 ШВИДКОМІР
10 ШЛЯХІВНИЦЯ
11 ПРЕДСТАВА
12 ШВИДКОТІК
13 ЗГОЛОШЕННЯ
Свобода слова не означає свободу
зради Батьківщини. Можна вільно
критикувати президента, уряд,
будь-яку владну структуру, але
не можна критикувати саму державу
і заперечувати право нації на
державність. Щоб з вами зробили
в Росії, якби ви почали виборювати
там державність китайської мови
та аґітувати за воз’єднання Росії
з Китаєм, як це було в роки
правління V-го великого
хана Хубілая, до імперії якого
входили і Китай,
і Московський улус?

(Леонід Шульман,
видатний астрофізик,
за життя – провідний в Україні
фахівець в царині фізики комет,
доктор фізико-математичних наук,
головний науковий співробітник
Головної астрономічної обсерваторії
НАН України)
Свіжинки
РАПТІВКА
ВИРЯД
ЗНИМКА
ЗНЯТОК
ЗНЯТОК - скріншот, прінтскрін; скан (сканована сторінка)
(новонабуле)    Англійські словосполуки screenshot (або screen shot, тобто екран + миттєвий знімок), screen capture (або скорочене від нього screencap, тобто екран + спіймання, злапання, захват), screen dump (екран + кидати, немовби: кинути знімок з екрану), screengrab (або screen grab, себто екран + стрімко, зненацька захопити), print screen (відтиск, відбиток з екрану); зустрічаються також й інші звороти − уся ця низка ЇХНІХ новотворів (терміни відносно молоді, налічують раптом пару-трійко десятиліть) означає, по-суті, одне й те саме: картинку, «зняту» з екрану верстака, телевізора чи будь-якого іншого пристрою, що висвічує якесь зображення у поточну мить, у мить споглядання.

Здебільшого закарбування картинки з екрану здійснюється внутрішніми засобами самої орудної сумісти (операційної системи) або додатковими програмами, проте не поодинокі випадки, коли такі світлини робляться зовнішніми приладами, наприклад, звичайним знимкачем. Різноманіття ж термінів і відмінності у їхньому написанні пояснюється доволі просто
: кожен розробник програмного забезпечення використовує і нав'язує своє визначення цієї дії − закарбування зображення з позиралки. Як бачимо, не тільки там, де два Українці − три гетьмана! Тож наш національний звір − «жаба» заздрощів − може собі спокійно відпочивати:))

Це був заспів. Однак повернімося до зня́тка. В Українських словниках це слово є
без малого сто років. У 1920-30х роках воно синонімом стояло поруч зі світлиною, знімком, фотографією. У 1933 році, як відомо, було розгорнуто боротьбу з «націоналістичним шкідництвом в радянській фізичній термінології» і слово зня́ток [наголос на Я] було затавроване як «петлюрівське», а відтак нещадно витравлене зі словників. У купі з величезною низкою інших питомо Українських слів, а заразом і з більшістю членів Державної комісії для розробки правил правопису Української мови і учасників правописної конференції 1927 року:((

Сьогодні Україномовній спільноті у світі ніщо не заважає заново відродити слово зня́ток, однак вже з новим смисловим навантаженням − на вимогу теперішньої доби. Як на мене, схожесловів, що позначають «фотографію» − світлина, знімок, знúмка тощо − цілком вистачає для позначення однієї і тієж самої тями
, а ось за зня́тком варто сьогодні закріпити нове, проте споріднене до світлини тлумачення: для «знятих» з висвітника зображень. Тобто ЗНЯТОК − це те зображення, дані тощо, які ми ЗНІМАЄМО, копіюємо, закарбовуємо як окремий малюнок, світлину, картинку з екрану. Відтак зняток − це питомо наш відповідник чужинським зайдам скріншот, прінтскрін, ітд.

Впевнений, що це врятоване із забуття слово цілком зрозуміле на рівні чуйки
, природного здогаду, без додаткового пояснення. Маємо ж в ужитку зворот «зняти когось/щось» (у розумінні зробити світлину, а не затягти у ліжко:)), «зробити знімок». Ну а тепер ще зможемо зробити і зняток.

Запровадження нашого нового-старого слова зняток в оновленому значенні полегшується тим, що воно сьогодні подекуди вже зустрічається в ужитку, щоправда, у значенні світлини. Втім, таких прикладів маємо раптом аж кілька десятків, тому можна вважати, що зняток − слово цілком «чисте», не переобтяжене іншим смисловим навантаженням, відтак надання йому осучасненого значення не призведе до незрозумілости чи неоднозначности у тлумаченні.


Рівно ж не буде великої плутанини, якщо закріпити за знятком ще одне розуміння − скан, у значенні «сканована сторінка», «сканований відбиток». Чужослів scanner походить від англійського scan – тобто прискіпливо роздивлятися
. Підмурівки сканування було закладено наприкінці 19ст., проте ще якихось з 20-25 років тому сканер у сучасному розумінні − був приладом-диковинкою. Тому коли треба було зняти копію з книжки, часопису тощо, то часто робили з першоджерела звичайну знúмку на плівку. Сиріч, той самий зняток, який досі иноді роблять традиційним знимкачем (див. початок статті).

Від знятка у значенні «сканована сторінка» не складно створювати однокореневі похідні:


сканування
− буде звучати як зняткування,

(за)сканувати(за)зняткувати,
у наказовому способі: (за)скануй(за)зняткуй,
і так далі.

Як бачимо, можливі похідні від зня́тка побудовані точнісінько так само, як і від скану − а тому доволі схожі за звучанням. На мою думку, це повинно значно полегшити запровадження і приживання запропонованих новотворів у повсякденному вжитку.

Чи сподобалося Тобі нове слівце?

 
 
 
 
ел.скринька: Z{равлик}Zelenyj.biZ
особові:        +38-067-94-658-34
                      +38-093-077-6448